Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 904/2898/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "ДІЄТ ПЛЮС" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р.у справі господарського суду№904/2898/13 Дніпропетровської області за позовомприватного підприємства "ДІЄТ ПЛЮС" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 20 000,00грн. не з'явився не з'явився

Розпорядженням №03-05/63 від 21.01.2014р. змінено склад колегії суддів у справі №904/2898/13, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Ходаківської І.П., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Корсак В.А., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року приватне підприємство "ДІЄТ ПЛЮС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно перерахованих коштів у сумі 20 000,00грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00грн., посиланням на безпідставне перерахування ПП "ДІЄТ ПЛЮС" грошових коштів в сумі 20 000,00грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. (судді Сизько І.А., Герасименко І.М., Іванов О.Г.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, приватне підприємство "ДІЄТ ПЛЮС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р., а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. залишити в силі.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 12.12.2012р. ПП "ДІЄТ ПЛЮС" було перераховано підприємцю ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 20 000,00грн. з призначенням платежу: "оплата оренди обладнання згідно дог. №05/03 від 05.03.12р.".

Звернувшись з позовом про стягнення перерахованих коштів в розмірі 20000,00грн. як безпідставно отриманих підприємцем ОСОБА_2, ПП "ДІЄТ ПЛЮС" свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що договорів оренди обладнання позивач з відповідачем не укладав, грошових зобов'язань перед відповідачем позивач не має, грошові кошти були перераховані помилково за відсутності будь-яких правових підстав.

За таких підстав та враховуючи вимоги ст.ст.11, 509, 1212 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне перерахування ПП "ДІЄТ ПЛЮС" грошових коштів ФОП ОСОБА_2 в сумі 20 000,00грн. та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції зазначивши, що відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Правовий аналіз вказаної норми свідчить про те, що даний вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП ОСОБА_2 додано до апеляційної скарги рішення засновника №2 від 02.04.2012р., наказ №5-к від 02.04.2012р. про призначення ОСОБА_2 директором ПП "ДІЄТ ПЛЮС", довіреність від 05.04.2012р. на уповноваження ОСОБА_3 укласти договір оренди обладнання від ПП "ДІЄТ ПЛЮС", договір оренди обладнання №05/04 від 05.04.2012р. між ПП "ДІЄТ ПЛЮС" та орендодавцем обладнання підприємцем ОСОБА_2, акт прийому-передачі обладнання, додаткову угоду №1 від 24.11.2012р. про припинення договору оренди обладнання, акт прийому-передачі обладнання від 28.11.2012р. Зазначені документи містять підписи сторін та скріплені печаткою ПП "ДІЄТ ПЛЮС".

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату за договором оренди обладнання, то апеляційний суд дійшов висновку, що такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що зауваження позивача про те, що відповідач ніколи не займав посаду директора ПП "ДІЄТ ПЛЮС" є безпідставними, оскільки апеляційним судом направлено запити до Пенсійного фонду Кіровського району міста Дніпропетровська про надання інформації щодо відображення ПП "ДІЄТ ПЛЮС" в 2012р. в своїй звітності відомостей про утримання та сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків стосовно ОСОБА_2 (ідентифікаційний НОМЕР_1) та до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів про надання інформації щодо відображення ПП "ДІЄТ ПЛЮС" в 2012 році в податковій звітності відомостей про нарахування та утримання податку з ОСОБА_2 (ідентифікаційний НОМЕР_1).

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська повідомило, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний НОМЕР_1) перебував у трудових відносинах з ПП "ДІЄТ ПЛЮС" з квітня по грудень 2012 року, згідно наданих звітів з квітня по листопад 2012 року ОСОБА_2 займав посаду керівника підприємства, внески за 2012 рік сплачені у повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів повідомила, що згідно звітів форми 1-ДФ ПП "ДІЄТ ПЛЮС" за період з 2 кварталу 2012 року по 4 квартал 2012 року нараховано та виплачено заробітну плату працівнику підприємства (ідентифікаційний НОМЕР_1), якого прийнято на роботу 01.04.2012р. та звільнено 29.12.2012р., за весь період в загальній сумі 12 600,00грн., з якої утримано податку в загальній сумі 1 821,66грн., посада та прізвище працівників у формі 1-ДФ не передбачено.

Щодо наданого позивачем витягу з кримінального провадження, відповідно якого 13.12.2012р. до органу досудового розслідування надійшло повідомлення про виявлення ОСОБА_4 05.12.2012р. факту крадіжки документів та печаток ПП "ДІЄТ ПЛЮС", то апеляці1йним судом встановлено, що за положеннями ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а отже, і недоведеність факту одержання відповідачем грошових коштів без достатніх правових підстав, а тому скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "ДІЄТ ПЛЮС", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "ДІЄТ ПЛЮС" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. у справі №904/2898/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська